урочисті батьківські збори
Ведуча:
Батьки і діти! Діти і батьки!
Нерозділиме і довічне коло.
Ми засіваємо житейське поле
І не на день майбутній – на віки!
Між нами не ляжуть вирвами роки,
Бо наша кров пульсує в нашій долі…
Батьки і діти… Діти і батьки,
Нам нічого ділить на спільнім полі.
Оцих тополь приречений кортеж,
Що вічно супроводить Україну,
І традиційні верби, і калина –
Все батьківське, але синівське теж.
Все наше – од дощинки і навіки,
До вічної Тарасової муки –
Передають своїм синам і внукам
І не на день майбутній – на віки!
Я зрозумів тривогу ваших дум.
Чи діти спадок збережуть великий?
(читають вірші учні 1 класу)
Ведуча:
Аж до світанків, де хліба, де трави,
Де ніч безсонням стукала в вікно,
Біля колиски не дрімала мама,
Дитя своє вкриваючи крилом.
Злетіли роки, діти позростали,
У білий світ провела за село…
І знову ніч безсонна над листами
І материнська туга над чолом.
Хіба забути дітям це крізь роки –
І твої сльози, і твоє тепло?
Пости, матусю, що ти одинока, -
Оберігаєш юних літ гніздо.
Я повернусь, матусю, із дороги,
Щоб на поріг дитинства зазирнуть,
Щоб сивину волосся чарівного
До свого серця ніжно пригорнуть.
(Танок)
Ведуча:
Я не знаю, с чего начать,
И как выразить всё словами.
И как главное мне описать,
Ведь стихи посвящаю МАМЕ!
Учень:
Пам’ятаю ночами, як я був маленьким,
Мама називала мене сином дорогеньким.
І казала стиха, дивлячись на мене,
«Підростеш ти, сину, вивчиш рідну мову,
Не забудь дитино, пісню колискову.
Підростеш, як колос, підеш поміж люди,
Мамин рідний голос все з тобою буде.
Батькові турботи, сад і ліс, і поле…
Не цурайсь роботи у житті ніколи.
Не забудь стежину в рідний край до хати,
В будь-яку хвилину мати буде ждати!
(Пісня)
Ведуча:
Про тата теплих слів й пісень є небагато,
Чому так рідко пишуться вірші?
Бо тато мовчазний, на ласку небагатий,
Та скільки є добра й тепла в його душі!
У нього руки мозолясті,
У нього серце, як вогонь,
І сходить день новий у щасті
З його натруджених долонь.
Учениця:
Усе в житті міняється і в’яне.
Усе мина, відходить назавжди.
Лиш батьківська любов ніколи не зів’яне,
Лиш татові слова зі мною назавжди.
Усе, що є в житті, то долі повеління,
А все, що є в мені, то батькове учіння.
Від батька в мене є терпіння і удача,
І розум, батьку мій, - це твоя добра вдача.
Люблю усе живе, що квітне і буяє,
Це, батьку, я також від тебе маю.
Ти передав мені усе, що сам умієш,
І наділив мене усім, що сам ти знаєш.
Життя іде-бреде, квітує і згасає,
Науку цю твою я завжди пам’ятаю.
Нехай ідуть роки, і дні у млі згасають,
А ти для мене є теплом землі – я знаю.
Твоє добро святе і людяність велика,
І відданість землі і совість у душі –
Це те усе в тобі, за що я поважаю
І голову свою в уклін тобі схиляю.
(Танець Ча-ча-ча)
Ведуча:
Мій отчий дім, де всі стежки мої,
Веселками ясними перевиті,
Де у садках співають солов’ї,
Де шлях в світи лежить в високім житі.
Мій отчий дім! Ти дав мені усе.
Моя Вкраїна, піснею багата,
Ввійшла у серце співом голосним,
Як та любов, яку дарує мати.
Мій отчий дім, не перебудь в мені
Пристанищем дитинства тимчасовим.
Мій отчий дім, даруй мені пісні
І мамине до болю рідне слово.
(Пісня)
Ведуча:
Приїжджайте частіше додому,
Щоб не мучила совість по тому.
Ні грошей не привозьте, ні слави,
Будьте з рідними ніжні й ласкаві.
Пригадайте дитинства стежинки,
Поцілуйте батьківські сивинки,
Зачерпніте водиці з джерельця,
Прихилітеся серцем до серця.
Бо не вічні ні батько, ні мати.
Завтра можете їх не застати.
Щоб не мучила совість по тому –
Приїжджайте частіше додому.
(Пісня)
Ведуча:
Є молоді, а є вже навіть сиві.
А очі в них такі ясні, красиві!
В дзвінкий деньок по вулиці квітчастій,
Мов боячись своє розхлюпать щастя,
Вони повільно, обережно ходять.
Їх перехожі поглядом проводять,
В якім повага і любов без тями
До цих людей – людей з двома серцями.
Чому з двома? Вам дивним не здається?
У них під серцем друге серце б’ється.
Тук-тук, тук-тук, - мовляв, чекайте, люди,
Я незабаром теж до вас прибуду,
Щоб клекотіти гнівом чи любов’ю,
Щоб зігрівати світ своєю кров’ю,
Щоб битись влад із вашими серцями.
Цілую руки вам, майбутні мами!Не забувайте, що дитячі серця – це ваші серця, бережіть їх, плекайте, бороніть від усього лихого. Хай буде лад у вашому домі!Дякуємо за увагу!
(Після урочистої частини починаються батьківські збори)
Підготувала ЗДНВР Гурська В.А.
