Методична робота

Методична Рада школи є методичним центром школи і постійно визначає основні напрямки методичної роботи учителя для удосконалення уроку як основної структурної одиниці навчального процесу через пошуки сучасних інтерактивних методик, над організацією, вивченням і впровадженням у дію сучасних інформаційних технологій . Розглядаються проблеми самоосвіти вчителя як запорука професійного росту і вдосконалення педагогічної майстерності та питання надання методичної допомоги молодим учителям. Виявляються проблеми та прорахунки методики особистісно спрямованого навчання і діяльності вчителя через аналіз відвіданих уроків, розглядається психологічний аспект вивчення впливу успіху на формування пізнавального інтересу учнів, вивчаються тестові технології та цілі їх впровадження в практику викладання предмету. Під час засідань «круглого столу» обговорюються питання  розвитку здібностей дитини,  проводяться аналізи анкетування та зрізів знань потенційно обдарованих дітей, визначаються  шляхи підготовки їх до шкільних, районних та обласних олімпіад.

Методичні об’єднання вчителів-предметників  працюють над нормативними документами освіти: „Національною доктриною розвитку освіти” ,  Законом України „ Про освіту”,  Законом України „ Про середню освіту”, Положенням про середню освіту та іншими. Опрацьовуються критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у 12-бальній системі, Єдині вимоги до усного й писемного мовлення, до ведення шкільної документації, зокрема до нових вимог оформлення класних журналів.             Значна увага приділяється проблемам міжпредметних зв’язків у білінгвістичній системі, вивченню граматичних категорій в українській та англійській мовах у початковій школі. Спільно виробляються вимоги до диференціації домашніх завдань, зокрема для учнів з високим рівнем навчальних досягнень, до організації позакласної та самостійної роботи з учнями з високим рівнем навчальних досягнень.

            Приділяється увага викладанню основних наук, старша школа має технологічну профілізацію.

            Постійно вивчається методика розвитку правильного , свідомого, виразного читання у молодших класах, бо саме читання забезпечує творчий розвиток особистості та дає можливість дитині самостійно отримувати знання. 

Виходячи з освітніх потреб учнів на базі профорієнтаційної роботи школа дає можливість кожній дитині отримати базову політехнічну освіту, тому в основній школі велика увага приділяється розвитку точних наук. Оскільки учні не охоче самостійно вивчають формули з фізики, хімії та математики, розглядаються способи перевірки засвоєння учнями теоретичної бази з цих предметів та робота з обов’язковими для запам’ятовування формулами, тобто залікова система оцінювання теоретичної бази з природничо-математичних дисциплін. Індивідуальні контрольні роботи діагностичного характеру показали, що учні, котрі претендують на високий рівень знань, часто не допрацьовують, не мають навиків самостійної роботи, а об’єм домашніх завдань дуже часто не відповідає їх рівню. Методичне об’єднання  пропонує методику забезпечення цих учнів різнорівневим дидактичним матеріалом для поглиблення самостійної роботи та натренованості у розв’язуванні завдань.

            Методичні об’єднання вивчають критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти.

З метою активної підготовки до творчих конкурсів традиційно обговорюється  план заходів до Дня української писемності, розробляються  заходи  підготовки до Міжнародного конкурсу української мови імені П. Яцика та Всеукраїнських олімпіад з української мови і літератури.  В контексті напрямку школи успіху було розроблено програму «Творимо школу успіху».

            Членами методоб’єднання продовжують поповнення  Методичного альманаху за напрямками інноваційної діяльності учителів (інтерактивні технології) з метою поглиблення методики особистісно орієнтованого навчання. Аналізуються формування вмінь і навиків в учнів 4 класу та підготовка до переходу в середню школу.   Ведеться активний контроль за оцінюванням навчальних досягнень учнів 4 класу, оскільки адміністративні контрольні роботи за минулий навчальний рік показав велику розбіжність в оцінюванні контрольних робіт та семестрових і річних оцінках.

            Аналізується  результативність ЗНО з моменту його введення. Вивчаються нові вимоги  у підготовці учнів до зовнішнього тестування. Проводиться поглиблена робота з вивчення програм для ЗНО. Вивчається  методика організації дослідницької роботи творчо працюючого вчителя та методичні підходи до управління процесом творчості вчителів.

Опрацьовано шляхи виявлення індивідуальних особливостей учнів молодших класів. Учителі продовжують проводити кваліметричні  дослідження на уроках гуманітарного циклу,  поглиблювати знання  про аналіз і самоаналіз уроку.

            На основі останніх публікацій в педагогічній пресі тестується і аналізується психологічна готовність учителя та учня до самопізнання та самоосвіти. Розробляються форми популяризації української книги серед  школярів. Щороку проводиться  Тиждень популяризації української книги, в ході якого здійснюється аналіз читацьких інтересів учнів   у  1 – 11 класах. На постійному контролі тримається хід акції ”Живи, книго!”. На весняних канікулах проводиться  Тиждень популяризації дитячої та юнацької книги.

            Аналізуються  творчі  авторські розробки, на основі яких учителі знайомляться  з досвідом роботи передових  учителів-методистів району, області, України.

Обговорюються  вимоги  державної атестації з предметів гуманітарного циклу, вимоги до оформлення письмових робіт, вимоги до усної відповіді, зокрема до оформлення підготовчого листа з усної ДПА, щоб у батьків не виникали сумніви щодо об’єктивного оцінювання навчальних досягнень дитини.

Методичне об’єднання класних керівників  розглядає роль класного керівника в організації виховного процесу на засадах Програми громадянського виховання. Програма розкриває  шляхи виховання у підлітків поваги до батьків і форми спілкування у сімейному колі, налагодження зв’язків школи з родиною учня. Вивчаються індивідуальні особливості інтересів і нахилів учнів, їх ставлення до навчання, праці, громадських доручень шляхом анкетування та опитування. З метою втілення у практику життя Програми громадянського виховання багато уваги у школі приділяється  прилученню учнів до української національної культури та культури народів світу на годинах спілкування, вивчаються  проблеми духовності і її виховання у старшокласників, методологічні засади виховання духовності через сучасні активні форми роботи з метою трансформації та інтеграції родинних традицій  виховання дітей. Аналіз роботи школи у цьому напрямку показав, що лише діти з тих родин, де щиро бережеться пам’ять роду, підтримуються сімейні традиції та звичаї., де високо цінується честь, совість, порядність, де джерелом прибутку є чесна праця на користь сім’ї і держави, стають відданими громадянами держави і опорою родинного щастя. Завданням громадянського суспільства є створення найефективніших умов для різнобічного розвитку особистості, активної участі в громадському житті. У такому суспільстві найважливішими чеснотами вважається  громадянська доброчесність і громадянська активність. Не можна вважати себе патріотом, якщо ти пасивно спостерігаєш за безладом навколо тебе і лише критикуєш його. Патріот обов’язково мусить бути громадянином своєї країни, небайдужим до її проблем. 

            Методичним об’єднанням аналізується діяльність педагогічного колективу у туристсько-краєзнавчій роботі, оскільки туризм – одна із форм активного здорового відпочинку. Класні керівники визначають основні напрямки роботи класу в туристсько-краєзнавчій роботі, обговорюють її зміст згідно з інтересами та побажаннями учнів.

            У школі розроблена стратегія створення умов для реалізації творчого потенціалу молоді, спрямування її на духовне, фізичне становлення та самовдосконалення , що покликана забезпечити поширення туризму, краєзнавства серед учнівської молоді, що сприятиме соціальній стабільності в регіоні, зниженню рівня злочинності та наркоманії, підвищенню рівня патріотичного виховання молоді, її готовності до праці та творчості.

            В 5 -9 класах ведеться глибока краєзнавча робота, присвячена сторінці голодомору в скорботній історії України. Учні цих класів провели значну роботу з вивчення даного  питання, створили літопис лихоліття.

            Класними керівниками розглядаються теоретичні засади педагогічного управління в попередженні правопорушень учнів та охорони їхнього життя. Місячники правових знань дають дітям необхідні знання для усвідомлення поняття права і обов’язку, закону і моральних засад людського співжиття.

            Забезпеченням методологічної основи методичної роботи займається психолого-педагогічний семінар під керівництвом Гурської В.А. Вивчаються питання технологій вивчення особистості дитини, її природних даних, інтересів, уподобань та корекція прогалин у навчальних досягненнях. Класні керівники продовжують працювати  за колекційною тренінговою програмою „Самовдосконалення”. Учителі опрацьовували засади компетентнісного підходу в сучасній освіті. Зміст нинішньої освіти створює передумови для за­провадження особистісно орієнтованих педагогічних технологій,  формування соціаль­ної, комунікативної, комп'ютерної та інших видів компетентності учнів. У державних вимогах до рівня загальноосвітнього підготовки учнів посилено роль уміння учнів здо­бувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати й оцінювати її, застосо­вувати способи пізнавальної та творчої діяльностей. Саме тому психолого-педагогічний семінар особливу  увагу приділяє аналізу  компетентностей, пов'язаних зі зростанням інформатизації суспільства; опануван­ню цими технологіями, розумінню їх застосування, слабким і сильним сторонам, способам критичних суджень у ставленні до інформації, що поширюється масмедійними засобами та рекламою. Учитель має привчити учня до  неперервної освіти  протягом життя як до основи неперервного навчання в контексті  особистого,  професійного і соціального життя.